Guest
Пробач Якщо знову приношу жалі Пробач Якщо спогади кличуть Мов журавлі Пробач Якщо знову приношу жалі Пробач Якщо спогади кличуть Мов в небі журавлі… Пробачення прошу, знову у тебе пробачення прошу Сам себе питаю скільки можна? Сам собі кажу не вивожу… Обіцяв тобі світ підкорити, себе підкорити не зміг Нарішав тобі літо щоб цілий рік було, забув як ти любиш сніг А ти все пробачаєш, я інколи злюсь через це іще дужче Замість того щоб злитись на себе, ось вона наглість кричуща… Та на себе не годен уже нажаль, не попускає навіть плач Варіантів лишилось крапаль, знову попрошу - пробач Пробач Якщо знову приношу жалі Пробач Якщо спогади кличуть Мов журавлі Пробач Якщо знову приношу жалі Пробач Якщо спогади кличуть Мов в небі журавлі… Кажеш, шо знаєш тепер, Чому в нас спочатку так довго не було побачень Бо я кандидат у майстри спорту з просіння пробачень Всесвіт хотів тебе застерегти, Від інфантильних цих тупняків Але тепер мусим далі гребти Бо вже давно ми заплили за всі буйки Така-от історія В якій ми з тобою головні герої Хочеться фантасмагорію Та наразі лиш серіальчик виходить… Непересічний і неочікуваний як ця рима остання Добре шо приспів душевний, такий: про життя і кохання. Кохання без шансів На себе візьму В повільному танці Тебе обійму У твоїх долонях Я вільний птах Мій горизонт Починається На твоіх устах Пробач Якщо знову приношу жалі Пробач Якщо спогади кличуть Мов журавлі Пробач Якщо знову приношу жалі Пробач Якщо спогади кличуть Мов в небі журавлі…
