Слова: Степан Твердий (Богалюк) музика Олександр Полівода Козаки, вірили в те, що після смерті, душа покидає тіло Білим птахом... “І ЗАЛИШИВ СВОЄ ТІЛО МИТИ ДОЩАМ І ЧЕСАТИ ВІТРАМ ТА ТЕРЕНАМ..І ПОЛЕТІВ В ВИСОКІ ПАЛАТИ РОЗПОВІСТИ ПРО ЗАПОРІЗЬКУ СЛАВУ І ЯК ЗАГИНУВ ЗА СВЯТУ УКРАЇНУ.І ПОБАЧИВ ПОКИ ЛЕТІВ “НЕЧЕСУ“ (ПОТЬОМКІН) І ЙОГО СУПУТНИКІВ, ЗАПОРІЗЬКУ НЕНЬКУ, ПРИЙМАЮЧУ ВЕЛИЧНИМ РУХОМ РУКИ,КОЗАКІВ,. ЦІЛУЮЧИХ ЇЇ РУКУ З НАХИЛЕНИМИ СТРИЖЕНИМИ ГОЛОВАМИ, ХОДОКІВ ЗЕМЛІ ЗАПОРІЗЬКОЇ.І СТАДО ВЕЛЬМОЖ КОЛОМ... І ЗНІЯКОВІЛО СЕРЦЕ..І ЗАПЛАКАВ,.АЛЕ ПОТІМ ЗАСПІВАВ ВОЙОВНИЧО І СУВОРО,.І ВЕЛИЧАВИЙ ЛЕТІВ ПО НЕБУ..І ПОБАЧИВ СИНІЙ ДИМ І БІЛУ ХАТУ,.І СОНЯШНИК І ВИШНІ..І ЗАКРИЧАВ ВОЙОВНИЧО І СУВОРО:- ПУГУ БРАТЦІ..ПУГУ!!! ПУГУ ЗАПОРОЖЦІ!!.І ВЫСУНУЛОСЬ З СВІТЛИЦІ ДОБРЕ Й ЛАСКАВЕ ОБЛИЧЧЯ І ВІДПОВІЛО:- ПУГУ, ПУГУ..І КИВНУВ СТАРОЮ ГОЛОВОЮ БАТЬКО, І ПОКЛИКАВ КОЗАКА ДО ДОМУ. ТАК ЗНАЙШЛА ЗАТИШОК ЗГОРЬОВАНА ДУША КОЗАКА.МАТИ НАКРИВАЛА НА СТІЛ, І З УСМІШКОЮ ДИВИЛАСЯ НА ВОЇНА....
Hide player controls
Hide resume playing