Guest
слова:Бориса Мозолевського музика: Олександра Поліводи Неначе йду, а ти за мною вслід — Бігом, бігом, спіткнулася, упала!.. А я й не втямлю, чи палає глід, Чи ватри на узліссях на Купала… Скажи, це ти чи це лише мана? По вирвах гнізда в’ють потворні круки. Мене ж і смерть і несмерть обмина, А ти біжиш, зламавши білі руки… У хитрих душу вижерла чума. Душі нема! — кричать. Нема?! — не треба. Душі нема?! — а хто ж вона сама — З очищами, мов прірви, проти неба? Вже ліс горить від спалахів суниць. Жаринами під ноги ті суниці! Біжи, біжи! Не крикну — зупинись, Бо там тебе, як відьму, спалять ниці. Нема повернень! І межі — нема! Є тільки тьмяний вогник серед ночі. Грозою розпанахана пітьма Колюччям набивається ув очі. Кудись пливуть бандури вздовж ріки. Куди ж бо ви — з єдиною струною?.. І біла тінь коханої руки На жовте листя падає за мною.
