Морозяна свіжість Сивого надвечір`я Навіює тишу, Веде у світ сіроокий, Де хаос безладних думок, Як роздмухане пір`я, Підкориться їй, І повільно порине у спокій. Із сірого неба Сипле-потрушує снігом. І затишно так... І в гармонії розум з душею... Для зграї розбурханих мрій Стане простір нічлігом На темнім дисплеї неба З зірок мережею. Мороз за вікном, А на серці так затишно Й мирно... В повітрі міцний аромат Станіславської кави. Морозяна свіжість Сивого надвечір`я- Краси таїна, Яку не опишеш словами...
Hide player controls
Hide resume playing