Guest
Слухайте трек “Ой, Учора В Куми“ в альбомі “Гуляйгород“ на онлайн-платформах: Була в мене кума — а тепер нема. Забрала куму в'язниця-тюрма. Не знаю, що там та кума наробила, Але добре, що тюрма, а не могила. Я сиджу-тужу, слізоньки рахую, Проклинаю долю-доленьку лихую. Без куми сумую, плачу та ридаю, Час від часу, як жили-були пригадаю... Ой учора — в куми, і сьогодні — в куми, Ой коли ж я куму та й до себе зазву? Повернулась кума, як прийшла зима. Постукала в двері — мене вдома нема. Чого взимку буду вдома байдики бити? У горах Карпатах маю що робити. З гори до підніжжя мене дошка катає, Я собі вожуся, кума вдома чекає. За кумою тою припинив сумувати — Давно іншу куму запросив до хати... Ой коли ж я куму та й до себе зазву, Чим я свою куму та й приймати буду? Дві куми зійшлися якось носом до носа. Одна мала мішок гречки, інша — мішок проса. Одна каже — а бодай, тебе копне качка! Інша каже — а нехай тебе вхопить срачка! Одна одну почали щедро пригощати, Від ударів мішковиння почало тріщати. Попсували собі твар, розсипали збіжжя. Одна кума -- вдова, інша -- незаміжня... А найму я стрільця, та й уб'ю горобця, А з того горобця натоплю я сальця. Натоплю я сальця, ще й ковбас нароблю, А із тих реберець я зроблю холодець. А продам я крильця, та й куплю ще й винця, Так я свою куму та й приймати буду. Ой їж, кума, пий, не засалюйся, То в карман, то в рукав не захватюйся. І наїлася я, і напилася я, Насилу додому докотилася я.
