Guest
Любите смачно готувати? Підписуйтесь на канал Костянтина Грубича: Бувають такі гастрономічні сигнали з минулого, що як лазером освічують колишні життєві етапи. Із мого дитинства у мене такі смакові маркери –тошнотики (пиріжки із лівером) по 4 копійки і біляші по 18 (продавалися у Полтаві біля ЦУМу і в гастрономі трішки ближче до пам’ятника Слави по Жовтневій), бутерброди по 10 копійок із кабачковою ікрою від тьоті Полі у шкільній їдальні, омлет садиковський… І таких променців-лазерів чимало. Серед них потужним прожектором у пам’яті світить тістечко картошка, тобто якщо за правилами української мови – картопля. Ну хто на картошку в Полтаві тоді казав картопля? Одиниці… Так тепло стало на душі, коли на кумівській вечірці одна із наших кумиць Оля Мазалова, котра відповідала за солодке, принесла ту саму олдскульну ретро-картоплю… Така хвиля ностальгії накрила. Тому щоб не сумувати за минулим дитинством і юністю вирішив відновити спогади у себе на кухні і на другий же день приготу
