#Тартак #ЗвучанняДумок #СпівочаНАЦІЯ #Положинський Кожна людина ще зі школи пам’ятає: Хто багато читає – той багато знає. І, зрозуміло, я книжок багато прочитав – Щось давно забув, але щось запам’ятав. Та головне, що я навчився володіти словом, Часом – серйозним, а частіше – по-приколу. Говорю, що думаю, говорю, що бачу. Один від слів моїх сміється, інший від них плаче. Звичайно, говорити – це не мішки носити, Та слово може вдарити, слово може вбити. Слово відкриває таємниці та секрети, Розбиває замки, знищує лабети. Та якось я відчув, що починаю зловживати – Дурити людям голову, забивати баки. В такі часи в моєму серці селиться хижак, Що у мене самого викликає дикий жах... Я не віддам тебе хижому звіру! Бо вже і сам в свої слова втрачаю віру! І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана... Не вір словам! Мої слова – це омана!.. Я познайомився з тобою, хотів з тобою бути. Але ти в своїй душі не змогла відч
Hide player controls
Hide resume playing