Guest
Історики суперечливо оцінюють фігуру французького короля Генріха III як політика. Довгий час основним був образ «розпутного марнувальника життя», але пізніші дослідники вже представляють його як мудрого й прогресивного керівника. Генріх III опинився в самому вирі релігійних протистоянь свого часу. Ще не будучи королем, він очолював армію при безуспішній облозі гугенотських фортець Ла-Рошель і Сансерра у 1573 році. Його правління було ознаменоване чотирма затяжними військовими конфліктами. При вступі на престол Генріх розпочав ряд прогресивних реформ у різних сферах: обкладення податками, придворний церемоніал та етикет, модернізація армії. Але більшості з цих реформ не судилося бути втіленими в життя. Стан у країні залишався дуже напруженим, і у короля не було багато часу займатися своїми нововведеннями. Король сподівався знайти спочинок від нескінченних чвар у вірі, але його показна набожність лише стала предметом критики. Під час «війни трьох Генріхів» його політична позиція була найбіль
