До цього року 24 число в календарі асоціювалося в українців із Днем Незалежності нашої країні. Тієї, в якій ми народилися, виросли, зробили перші кроки, досліджували нові місця, пізнавали найкращих людей. Тієї країни, в якій ми спочатку почули перші звуки, слова, а згодом мовили й відтворили свої. Нам, молоді, яка ще місяць тому бачила безтурботне життя, зараз боляче бачити, як воно змінилося у кожного з нас. Нам болить за кожен знесений ракетою будинок, за кожну ніч, проведену в холодному укритті, за кожну батьківську відповідь на чергове “Тато, мамо, а чому вони в нас стріляють?“. Нам болить за страх, який пронизує до кісток від звуків вибуху, болить за картини, які бачимо в новинах, болить за кожне життя, яке тепер залишиться лише в нашій пам'яті. Зараз нас розділяють з вами сотні кілометрів, але подумки та емоційно ми завжди з вами. Подумки обіймаємо кожного, підтримуємо і пишаємося тим, якими героями ви є. Слава Україні!
Hide player controls
Hide resume playing