Guest
1954. Казахстан. Особливий табір №4 – “Степлаг“, в одному з відділень якого поблизу селища Кенгір утримували так званих “антирадянських елементів“. Керівництво табору відзначалося особливою жорстокістю – нормою були побої, знущання, розправи, вбивства. На Великдень 1954 року колону жінок вели з нічної зміни в “зону“. Назустріч їм паралельною дорогою йшла на роботу чоловіча. Хлопці привіталися: “Христос воскрес!“, дівчата відповіли: “Воістину воскрес!“ (більшість із ув'язнених були українцями). Один із конвоїрів полоснув автоматною чергою по чоловічій колоні: 13 в'язнів було вбито відразу, п'ятеро з 33-х поранених померли у лікарні потім. І це був не єдиний випадок безпідставного розстрілу в таборі… Саме на знак протесту проти цих убивств ув'язнені повстали. Усю адміністрацію було вигнано за межі табору, мури між жіночою та чоловічою зонами розібрано, збудовано барикади й виставлено охорону. Завдяки високій самоорганізації повстанці утримували табір протягом сорока днів. Але для придушення протесту було застосовано зброю і танки… Історію цього повстання Перший Національний показує у трьохсерійному документальному фільмі “Кенгір. Сорок днів свободи“. Підписуйтесь на наш канал: Останні новини та анонси на facebook: Читайте нас на Twitter:
