В дитинстві я мріяла бути ластівкою. Я дивилася в небо, на те, як ці птахи ширяють високо в повітрі, і мріяла бути одною з них…Щоб літати, щоб відчувати свободу, щоб серце завмирало від висоти і від захвату… Моя дитяча мрія наколи не здійсниться, я не стану ластівкою…Я людина. Я живу в місті, де немає ластівок, серед будинків і асфальту, серед обов’язків і дедлайнів. Але, коли мені потрібно відновити сили, коли потрібно перезавантаження, я дивлюся в небо…Я уявляю, що я там, що для мене немає кор
Hide player controls
Hide resume playing