Guest
Facebook Spotify Instagram Небо сміється з мене, Хмари зібрались в жмені Злива шипить, квапить, дзвенить Темрява мерехтить Перетворюсь на лева химеру металеву З Торбою журби серед грози так спокійніше йти. Я передбачу всі ходи Та міст не зможу перейти, Я зазирну в твої думки Себе не зможу там знайти, І розірвусь на два шматки Я так врятуюсь від ваги, І подивившись з висоти Я все забуду Сонце застрягло в скелі Я у твою оселю Дивом дійду, вхід не знайду, звичай такий складу Залишусь в тілі лева Химерою металевої Біля стіни вхід не знайти Не зрозуміти сни текст Ніка Черніс
