Guest
Босими ногами ступаю по пляжу на зоряне небо я погляд кидаю картини сузір’їв, як би дні не летили не змінили сліди на небесному схилі Я малечей в обіймах маминих засинала Під шум моря під захистом в мрії впадала Наді мною, як зараз, теж було ведмежа розташоване ковшом, чи не дивно, ха? приспів: Над нами космос лежить він так далеко сумує І мільони людей на щірість сканує На нас там зверху дивляться всі, хто тепер Не ходять пішки по світу, а крізь небесних озер куплет 2: В житті не завжди зміни стають тоді, коли треба Ми не очікуєм їх, а певно даремно Циклічним колом нас доля веде по неволі ти тільки встигай вибиратись з полону Полону обставин, полону свавілля Полону свого ж німого безссиля там далі завжди є вихід, його ти знайдеш коли звільниш себк від надуманих меж
