Guest
@ngu_west Бойові медики Нацгвардії на псевдо Будик і Гном на початку повномасштабного вторгнення були за кордоном. Велика війна спонукала хлопців повернутися на Батьківщину, щоб встати на її захист. Так вони приєдналися до волинського підрозділу Національної гвардії України. З часом гвардійці пройшли підготовку у спеціалізованих навчальних центрах, що дозволило їм набути необхідних навичок для надання домедичної допомоги на полі бою. Після закінчення навчань, хлопці виконували завдання як бойові медики на Запорізькому напрямку. Повернувшись із зони бойових дій, гвардійці продовжують розвивати свій професійний рівень. Вони не лише вдосконалюються самі, але й передають свої знання іншим, ділячись набутим досвідом. «Перше бойове завдання запам’яталось на все життя. Земля здригалася під ногами від вибухів, кулі свистіли над головою. Я зосередився на своєму першому пораненому, намагаючись не помічати небезпеки навколо. Кожен рух мав був швидким і впевненим — зупинити кровотечу, накласти турнікет, стабілізувати стан. У голові була лише одна думка: «Встигнути. Не втратити», – пригадує Будик. «Важливо швидко оцінити ситуацію та прийняти рішення, що саме потрібно зробити в перші хвилини після поранення. Ми використовуємо прості, але ефективні методи: накладання турнікета, забезпечення прохідності дихальних шляхів, зупинка кровотечі й евакуація з поля бою. Такі дії значно підвищують шанси на виживання пораненого ще до надання кваліфікованої медичної допомоги», – доповнює побратима гвардієць Гном. У цьому відео гвардійці Будик і Гном діляться власним досвідом і на практиці демонструють навички, що можуть врятувати життя:
