Guest
Амміан Марцеллін, римський історик, 5-6 ст.: «Плем'я гунів, про яких давні письменники обізнані дуже мало, живе за Меотійским болотом (тобто Азовським морем) в сторону Льодовитого океану і перевершує в своїй дикості всяку міру. Оскільки при самому народженні на світ немовляти йому глибоко ріжуть щоки гострою зброєю, щоб тим затримати своєчасну появу волосся на зарубцьованому нарізі, вони доживають свій вік до старості без бороди, потворні, схожі на скопців. Вони великі зростом, але коротконогі. Члени тіла у них м'язисті і міцні, шиї товсті, жахливий і страшний вигляд, так що їх можна прийняти за двоногих звірів або уподібнити тим грубо обтесаним на зразок людини стовпам, які ставляться на кінцях мостів. При настільки дикому стані в них людського образу вони такі загартовані, що не потребують ні вогню, ні в пристосованої до смаку людини їжі; вони харчуються корінням диких трав і напівсирим м'ясом всякого худоби, яке вони кладуть на спини коней під свої стегна і дають йому трохи попріти.
