Гурт Один в каное -- Човен

C#m B І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить F#m G#m Відки взявся я - не знаю; чим прийдеться закінчить Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона: Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш? І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш? Біг мій вічний - тож не знаю. Хвиля носить, буря рве, Скали грозять, надять-просять к собі береги мене. Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль! Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль. Кажуть, що природа - мати держить нас, як їм там тре, А в кінці мене цілого знов до себе відбере. Припiв Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув; Хоч би й дев’ять не вернуло, то десятий повернув А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти! Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!