Guest
Друзі, зараз Мертвий Півень покаже вам відео, перш за все тим, хто не був на концерті. Й тим, хто на концерті його провтикав. Маркіян Іващишин, «Дзиґа»: Я вірив, що «Мертвий півень» покаже Львів таким, який він є насправді. Вони виправдали мої сподівання. Раніше я, як і багато інших львів’ян, ТАКОГО Львова не зауважував, а тепер звертаю на це увагу. Міхал Грабовскі, оператор: Єдине, що мені лізе в голову це те, що закохався у Львів і крапка. Щодо співпраці з «Мертвим півнем»… не буду закидати їх компліментами, бо аж якось незручно. Алєхандро Більбао-Ґуерра, режисер: Нам із Міхалом найняли прекрасне помешкання з виглядом на Площу Ринок і це місце стало нашою неофіційною штаб-квартирою вечорами, де разом із нашими господарями ми пили коньяк «Закарпатський», переглядаючи матеріал відзнятий за вдень. В один з таких вечорів ми з Міськом вийшли, щоб поповнити запаси, в ході нашої постійної дискусії і з неослабною ясністю сп’янілих (незатьмареною алкоголем ясністю?) ми вирішили: те, що робить кожне місто чимось більшим ніж будівлі чи розташування, це - люди. У будь-якому випадку треба сказати, що до цього часу ми ніколи не контактували з гуртом і зі всіма людьми ми зустрілись лише протягом тижня, який провели, знімаючи це відео, перебуваючи під величезним впливом та маючи інтуїтивне відчуття цього музичного відео, концепція якого в тому, що два чувака лазять чужим містом із камерою. Я і думати не міг про більш чисту форму документування. Ми просто занурилися в місто серед його людей, нам вдалося набагато краще виразити почуття та зміст пісні, ніж якщо б ми спробували використати більш традиційну, ілюстративну форму. Монтаж відбувався в Берліні і ми склеїли декілька версій перед тим, як обрали «офіційну». Хоча попередньо, можливо, я волів би монтуватися в Польщі, де закінчую великий документальний фільм і почуваюся більше «як удома», думаю, що відчуття перебування «ззовні» допомогло у формуванні присмаку «вуаєризму» цього відео. Володимир Іванов, скульптор (шанувальник): Щодо пива, то... хіт, звичайно, відбувся. Як в офіційному, так і в неофіційному варіантах. Відчуття “неймовірної насолоди“ (с) наклало чіткий відбиток і на пісню, і на кліп, і на концерт. Цим відчуттям Барбара і компанія щиро поділилися із численною тусовкою. Музика “МП“ була виразною і пластичною і в ліриці, і в драйві. Сподобався і сценічний мінімалізм Міська Барбари, що вміє маніпулювати настроями слухачів лаконічними засобами, зберігаючи відчуття гідності і особливий, характерний для гуру галицького андеграу
