Guest
Не стався до життя безпечно і байдуже, Воно одне. Тому тримайся, друже. Цінуй хвилинку у житті і мить, Яка дає можливість просто жить. Подбай про себе, щоб було безпечно, А між людьми веди себе сердечно. І про майбутнє своєчасно дбай Та в тонусі себе завжди тримай. Не думай, що герой ти над всіма, Що лише скіпетра в твоїх руках нема. Бо якби мав, то ти царем би був І визнання у Всесвіті здобув. Перед природою в людини сил нема... І ми хизуємося іноді дарма. Насправді ж ми, як комашня мала, Й несемо для природи більше зла, Не вміємо з ми з нею подружить... Між тим, як час біжить собі й біжить. А дисгармонія руйнує нам серця, Не помічаємо цього ми до кінця. Тому і мислимо, що всі герої ми... Нам стати б гармонійними людьми. Навести б лад у душах і серцях, Минув би безлад і панічний страх. І зажили б ми радісно усі, Купалися б у сонці і в росі... Додай нам, ДОЛЕ-, мудрості, додай! І за провини наші не карай... Я думаю, що ще настане час, Як розум й мудрість переважить в нас..........
