Театр теней

Теа́тр тіне́й— форма візуального мистецтва, що зародилася в Азії більш як 1500 років тому. Театр тіней використовує великий напівпрозорий екран і кольорові плоскі маріонетки, якими керують на тонких паличках. Маріонеток доторкають до екрану ззаду і вони стають видимими для глядача. Назва Театр тіней не зовсім коректно — ніяких тіней на екране не видно, а видно фігури маріонеток за екраном. Специфіка театру, його естетика і тема варіюються в залежності від традицій. Маріонетки традиційно виготовляють з тонкої прозорої шкіри (наприклад, козлиної чи верблюжої), паперу чи картону. Можуть бути як твердими цілісними, так і гнучким, що складаються з декількох частин, рухомо або нерухомо з’єднаних між собою. Фігурками керують за допомогою бамбукових, дерев’яних чи металевих паличок. До другого тисячоліття, театр тіней мав широку популярність в Китаї та Індії. З військом Чингіз-хана поширився також в інших регіонах Азії. Найвищої форми у Туреччині досяг в XVI ст., був популярним в Османській Імперії. В 1767 році, з Китаю техніка театру тіней була привезена на батьківщину французьким місіонером Жюлем Алодом. В 1776 році вона стала відомою у Великобританії. Великий німецький поет Гете цікавився цим мистецтвом, а в 1774 році сам влаштував його презентацію. Сьогодні серед колекціонерів високо цінуються ажурно виготовлені шкіряні маріонетки, а самому театру тіней загрожує знищення. У наш час театр тіней найбільш поширений в Індонезії.