Слухати трек: Альбом #олскул: Патреон: З початком карантину ми всі усвідомили, що звичних речей може не вистачати, а до лісу хочеться поїхати більше, чим до Єгипту. Це був час на переусвідомлення, розставлення нових пріоритетів. Саме тоді ми записали та відзняли “У лісі“. Камера: Монтаж: Музика: Зім’яв в жмені бетон, і в небо щосили кинув, Він десь годину потому впав на землю свіжим сіном. Так зелені хотів цей заручник компромісів, Для тіла треба дім, та душа житиме в лісі. Спекотний вітер сушить квіти, які я зібрав в букет, Босоніж, наче аскет, покидаю пару кед і навпаки: Йду через траву, калюжі глибокі. Відчуття, ніби живу, мені знову 9 років. Через поле до села, як горох я поплетуся, Мене ждуть: дід, бабуся, ще мала кішка Буся. До стола притулюся – то приємний холодок, І аромат не забувся
Hide player controls
Hide resume playing