Пролог і епілог напише Бог, Сумуючи сукупність ляпів воєдину. Цей незчисленний сток книжок. Він з мене витесав людину... *** Казав згублю себе я в них. Знайшла натомість стільки істин. Священним став для мене сміх. І рідних душ тремтячих вістря. Я перманентний персонаж Твоїх аматорських історій. У мене вже зібрався стаж Тяжкої праці в твоїй долі. І я люблю в тобі усе. Ти - книга без кінця й початку. І не знайти в тобі денце Не покладу на серце латку. *** Пролог та епілог напише Бог, Сумуючи сукупність ляпів воєдину. У шафі вже гора книжок. На серці - дорога ліпнина... © Інга Хухра
Hide player controls
Hide resume playing