Шуберт - Серенада, сл. Рельштаб, викону С. Лемешев

Серена́да (фр. serenade, від італ. serenata, від sera — вечір) — музична композиція, що виконується на честь когось. В історії музики є декілька трактувань цього поняття: 1. лірична вітальна пісня, поширена в Італії та Іспанії. Виконувалась увечері або вночі під вікнами коханої, часто у супроводі лютні, гітари, мандолини; 2. у XVII—XVIII ст. — один з жанрів камерної музики (серенадою називалися інструментальні цикли для невеликого оркестру Й. Гайдна, В.-А. Моцарта та ін.); 3. пізніше, в XIX ст., — лірична п'єса, вокальна або інструментальна, пов'язана з поетичними образами кохання. «Серенада» Франца Шуберта увійшла до збірки «Лебедина пісня» під номером чотири. Це романтична пісня, яку юнак в пізню годину, виливаючи свої почуття, виконує для своєї коханої. Ніжно звертаючись до неї, він з благаннями просить про швидку зустріч. Композиція, написана в трёхдольном розмірі і тональності ре мінор, створена Шубертом в куплетній формі і має невеликий вступ і досить розгорнуте завершення.