Поїзд пішов, та й рейки давно розікрали. Дороги із пам’яті вже заросли бур’яном. Друзів поменшало, справжніх - не стало. Інколи хочу, щоб все це було лиш сном. Поїзд пішов, в вагонах вивозячи щастя. Кілограмами, тоннами, мовби якась інквізиція. Я біг, здоганяв. Думав, мені все вдасться, та в вікнах вагонів я бачив вже інші лиця. Поїзд пішов, а за ним пасажири помалу, (рейки по сумках, чути прощальний сигнал). Це лиш початок, це лиш початок фіналу. Пасажири, сумую за вами. P/S Ваш дорогий “вокзал“. .
Hide player controls
Hide resume playing