Узник Любви...Я придумаю світ (Final)

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому, Я придумаю час, щоб зустрітися з ним. Я придумаю ціль, і до неї до дорогу, І терни на шляху, щоб був непростим. Я придумаю день, щоб встати зорею, Склавши мрії в торбину, подамся на схід. Я придумаю дощ і вогні над землею, Я ітиму крізь них, і зникатиме слід. Подорозі собі, я придумаю квітень, Буде справжня весна... Потім випаде сніг. Я об себе спіткнусь, і впаду мов убитий, І залишусь відразу на сотні доріг. Я придумаю ніч, в ній гулятеме вітер, Спочиватиме попіл в холодних очах. Буде спокій і сум, і у небі Юпітер, Наді мною літатиме стомлений птах. Він мені розповість, що йти далі даремно, Де кінчається шлях, і спинився мій час. Там дорогу нову, хтось придумав для мене, Там усе не моє, і усе не для нас. Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому, Я придумаю час, щоб зустрітися з ним. Там не буде мети, і до неї дороги, Там літатиме птах поряд з духом моїм. (Я ПРИДУМАЮ СВІТ-ПУСТЕЛЬНИК.Вірші, Олег Стасик) ВОКАЛ- ПІКАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ.