Документальний фільм, створений платформою пам'яті Меморіал, про лікарку Оксану Леонтьєву, яка загинула 10 жовтня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу російською армією Києва. Оксана Леонтьєва 11 років працювала лікаркою-гематологинею у відділенні трансплантації кісткового мозку дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Ця молода жінка була справжньою професіоналкою й опорою для своїх пацієнтів і колег. Багато людей жартома називали її «королевою амбулансу», адже в неї була велика кількість пацієнтів, лікуванням яких вона займалася переважно сама. «Незважаючи на те, що вона невисокого зросту, мала міцне плече, яке завжди підставляла своїм товаришам», – згадує завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Олександр Лисиця. У той день – 10 жовтня – Оксана відвозила в дитячий садок свого сина Григорія. Їй спочатку відмовляли, бо вже проінформували батьків, що дитячий заклад через загрозу ракетних обстрілів столиці закривають на тиждень. Але вона вмовила прийняти дитину, а разом із нею – й інші батьки, які не знали цього, і теж привезли своїх малюків. Оксана дуже поспішала на роботу, адже з 9 ранку у неї в лікарні починається обхід маленьких пацієнтів, тож не зважала на тривогу. Вона завжди їздила одним маршрутом від дитсадка до роботи. Коли стояла на світлофорі на перехресті вулиці Володимирської і бульвару Тараса Шевченка в центрі Києва, туди влучила російська ракета. Машина Оксани згоріла вщент, а молода лікарка загинула… Понад рік тому Оксана поховала чоловіка. 5-річний син Гриша залишився сиротою. Зараз хлопчика виховують дідусь з бабусею. Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну Росії проти України. Заповніть форму з даними про ваших близьких та знайомих, які пішли з життя через війну: Для загиблих військових: Для цивільних жертв: Сайт, де будуть опубліковані історії: 00:00 – батько Оксани розповідає про день загибелі доньки 05:47 – Королева амбулансу 06:00 – колега Олександр Лисиця розповідає про загиблу лікарку 09:08 – колеги згадують Оксану 12:21 – чому Леонтьєву називали «королевою амбулансу»? 13:20 – пацієнт Олексій розповідає про Оксану Григорівну 15:31 – про загиблу лікарку згадує її кума 16:27 – про навчання Оксани в Київському медичному училищі 21:41 – колеги про те, як бережуть пам'ять про Оксану 23:05 – кума Оксани прийшла в гості до її батьків і сина 26:05 – про знайомство Оксани з чоловіком Артемом 28:20 – як помер чоловік лікарки 29:03 – як дідусь з бабусею говорять з онуком про смерть мами 31:17 – маленький Григорій на прогулянці 32:36 – бабуся і дідусь розповідають, як виховують онука
Hide player controls
Hide resume playing