Що забула ялинка вдома в українця? Її ж почали ставити в СРСР з ініціативи організатора Голодомору! Нам треба вернути звичай, який заборонили совіти – ставити дідуха! Чи правда це? Розбирався сам, а тепер розкажу і вам. Підтримати мене можна тут: 💸 Patreon: 🔗Посилання на банку: 💳Номер картки банки в Монобанк: 5375 4112 0451 8513 💳Поповнити карту Приватбанку: 5168 7520 8251 7098 💲 Стати спонсором каналу: Тайм-коди: 0:00 - Вступ 0:33 - Коли на українських землях з'явилася ялинка як символ Різдва? 1:20 - Як ялинка завойовувала популярність у містах? 1:38 - Ялинка у творах українських письменників 3:11 - Ялинка у Радянському Союзі 3:43 - Стан вивченості дідуха в науці й масовій культурі 4:12 - Коли і звідки з'явився дідух? 4:58 - Павло Чубинський і його записи про дідуха 5:33 - Як називали дідуха у різних регіонах? 6:00 - Із чого робили дідуха? 6:10 - Як виглядав дідух раніше? 6:28 - Дід і баба? А що робили після Святвечора? 7:07 - Як мінвся дідух протягом століть? 8:11 - Коли найкраще їли селяни? 8:40 - Чому ялинка і дідух - суперники? 9:08 - Що ставити вдома: ялинку чи дідуха? 9:44 - Як мене можна підтримати? Традиція встановлення ялинки на період різдвяно-новорічних свят не така вже й нова, як може здатися. Перші свідчення датуються XVI ст. й стосуються німецькомовних земель. На територію Австро-Угорської імперії її принесли протестанти, в Російську імперію - особисто Петро І. Указ Петра І і проникнення до імперії німецьких традицій різдвяного святкування поступово сприяли “експансії” ялинки. Але мода на її прикрашання поширювалася від еліти до біднішого населення. Спочатку ялинку ставили переважно в місті, і лише згодом вона “прийшла” в село. У Радянському Союзі різдвяна ялинка спершу вважали «буржуазним пережитком». Тільки в 1935 р. її реабілітували за ініціативи Павла Постишева. Стає зрозуміло, що святкова ялинка – це не винахід більшовиків. Вони просто вирішили не викорінювати вже популярну традицію, а надали їй свого ідеологічного значення . Ялинка стала не різдвяною, а новорічною. Як-то кажуть, Ісусе, вибач, ти на цьому святі зайвий. З того часу ялинка вважається символом Нового року. А що там дідух? Коли я почав шукати дослідження про дідуха, то зрозумів, що інформації не так і багато. Довелося засукати рукави, щоб поміж шок-контенту знайти якісні праці. Усякий шлак типу “дідух уособлює модель світу”, “дідух це космос” ви й без мене чули. Залишилося сказати хіба, що дідух - фалічний символ з часів неоліту. Та все ж за бажання можна знайти якісні дослідження, а не низькосортний наукпоп. Перше – дідуха фіксують етнографічні розвідки середини 19 століття. Найдавніша згадка, яку я зумів знайти, датується 1861 роком. Тогочасні етнографи називали дідухом як саму солому у хаті на різдвяний вечір, так і сніп, який ставили на покуття. Друге – дідух дуже давній символ. Дослідники минувшини називають його дохристиянським. Оскільки він робився із соломи і спалювався, жодних археологічних решток не може бути. Давніх зображень дідуха також нема. А оскільки це народна низова культура, то писемні пам’ятки середніх віків його не фіксують. Проте ми знаємо, що дохристиянське населення на території України було переважно аграрним, тому, швидше за все, дідух є ще дохристиянським символом. Звісно, залежно від регіону традиції з дідухом різнилися. Навіть називали його по-різному: дід, дідух, колядник, сніп. Встановлення дідуха і інші ритуали, пов’язані з ним – це аграрна магія. Вважалося, що його головна функція - шанувати померлих пращурів і забезпечити багатий врожай. Це був сніп або плетені пучечки, обв’язані стрічками. Але не такі, як продають нині: з квітами, гілочками ялинки тощо. Це був просто сніп, без усяких наворотів. Його встановлювали на Різдво. Але в деяких регіонах були дід і баба. Дід – це власне сніп, а Баба – солома, яку могли класти під стіл. Хоча якщо дивитися дані розвідок 19 століття, то дідухом називали й солому. Дідух зараз і більше сотні років тому має різні функції. Зараз він про естетику, трушне українство, повернення до коренів і показове відкидання радянського способу святкування Нового Року з ялинкою, олів’є і голубим огоньком. Дідух раніше був символом ситості й шани до предків, ритуальним способом отримати ліпший врожай. Що варто почитати: М. Горбаль “Дідух“ (“дід“), кутя в різдвяній обрядовості Лемківщини. Типологія та семантика Плотнікова Н.В. “Дідух як периферійний концепт мікроконцептосфери святки” О. Воропай “Звичаї нашого народу” Митрополит Іларіон “Дохристиянські вірування українського народу” С. Килимник “Український рік у народних звичаях в історичному освітленні” О. Курочкін “Календарні звичаї та обряди” В. Скуратівський “Дідух: Свята українського народу” Підписуйтеся на інші соціалки: Instagram 👉 Telegram 👉
Hide player controls
Hide resume playing