Небесна сотня (Білі зірки падають з неба) – Анастасія Захарська (вірш - Олекса Стефанович, О.Козленков, музика- А.Захарська) Зацілована до німоти твоя мрія, як дівчина вперше, Доторкнулась своєї мети, зазирнула в очі відверто. Чому так кохаєшь мене, ніби-то я найкраща в світі? Поцілунок свободи від Бога, що людей приречений любити. Ти найкраща, країна моя, і без тебе не варто жити. І без тебе не варто жити. Приспів: Білі зірки падають з неба, зірки з неба під ноги нам, Хто казав, що зими не треба? Хто казав, що уже весна? Білі зірки – то з неба квіти. Скільки в Бога таких вогнів? Хто казав, що за Неньку діти не вмирають до нашіх днів? Затулю тебе від вогню, від бранспойтів в шаленій стужі. Я у мріях до тебе йду! Де зустрінуться наші душі? Чому так кохаєшь мене, ніби-то я найкраща в світі? Я не хочу навік без тебе, як закохане серце дівчини! Я благаю за тебе небо, де любов не встає на коліна! Приспів: Білі зірки падають з неба, зірки з неба під ноги нам, Хто казав, що зими не треба? Хто казав, що уже вес
Hide player controls
Hide resume playing