Про зе-цинізм, многостраждальний Харків і ярмарок марнославства. Або навіщо цей безглуздий саміт

Сьогодні дві ніби зовсім розрізнені, але нерозривно пов’язані воєдино нашим Зе теми. Трагедія Харкова, щоденна й безупинна. Два недавні жахливі злочини, де також загинули люди. Злодіяння, які чітко підпадають під визначення особливо важких воєнних злочинів згідно Женевських конвенцій. Кожен з них має розбирати РБ ООН. Кожен, бо саме для упередження та засудження таких злодіянь цей орган і створений. І бездіяльність нашої дипломатії. Чи, скорше, відсутність інструкцій і часу – дипломатам щоденно не про злочини москви говорити з партнерами, а про отой міжгалактичний саміт миру для невгамовного честолюбства Зе… І сам Зеленський на руїнах друкарні поміж тисяч спалених книг. Нещире співчуття (от можете засуджувати, а я вже давно не вірю в його щирість і людяність), а далі раптом оживає. На місці крові починає рекламувати свою нову забавку – «міжгалактичний саміт миру»… Нема покаяння – винуваті ж тільки путін (і, звісно, не весь расєйський народєц і решта його керівництва), військові (вони в нього завжди винуваті) та весь світ. Точніше, не весь, а лише та його частина, яка допомагає Україні вистояти в цій війні, до ворожих чи байдужих якась ірраціональна поблажливість і симпатія. Ні він сам, ні мародери, призначені ним на високі посади, ні його погром у армії та оборонній промисловості. Ні-ні! Як це звично: «карати невинуватих, нагороджувати непричетних!» Але сам цинізм самореклами й рекламування отієї забавки за дуже багато мільйонів (і не гривень!) на цьому згарищі – це вже десь за межею. То може там у Швейцарії має щось таке епохальне відбутися, що це виправдає і цинізм, і ницість, і страждання? На жаль, там лише ярмарок марнославства для однієї особи та димова завіса для організаторів нерівноправних і сепаратних стосовно наших союзників переговорів. Пояснити зміст того дійства взагалі неможливо. Тому й так багато патетики й нуль конкретних пояснень: чим же це дороговартісне збіговисько наблизить справедливий і тривалий мир, якщо від перемоги наше Зе вже давно відмовилося, ще тоді, коли вона була реальною. Про все це потрошки, часом з емоціями, сьогоднішній сюжет. Про деталі будемо говорити іншим разом, а зараз більше про загальне розуміння та про мораль. Про ту мораль, якої тут явно нема… Як і логіки. А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.