Guest
Розкривається роль живого слова як чатівника духу у долі кожного народу. Через призму погляду на слово як оберіг нових барв та змістів набувають наведені уривки з Євангелія -- про криниці Рехвот і Ситна, про криницю Якова і самарян. Очевидна паралель між живильним мовним джерелом і живою водою -- як символом.
