💬 Метта (палі मेत्ता mettā) або майтрі (санскр. मैत्री maitrī - букв. “дружелюбність“) - любляча доброта, дружелюбність, доброзичливість, злагода, дружба, добра воля, доброта, любов, симпатія, перебування “на одній хвилі“, добросердечність, співчуття й активний інтерес до інших. Це одна з десяти параміт буддизму тхеравади, і перше з чотирьох піднесених станів брахма-віхар, засіб досягнення вищих станів у буддизмі тхеравади (також і в інших формах раннього буддизму) і в буддизмі махаяни. Метта цінується в усіх трьох головних релігіях Індії. Вирощування метти - популярна форма медитації в буддизмі. У тибетській буддійській традиції з меттою пов’язана техніка тонглен, під час якої “видихається“, “посилається“ щастя і “вдихається“, “приймається“ страждання. Крім того, тибетські буддисти можуть споглядати параміти під час медитації. Існує практика досягнення метти під назвою “метта бхавана“. Метта згадується як цінність у Дхармашастрах (“Настанови в Дхармі“, давньоіндійський текст релігійного та юридичного характеру) і в тексті давньоіндійської релігійно-філософської поеми “Магабгарати“, входить до переліку основних чеснот у “Законах Ману“ (згадується як третя після вивчення Веди та скромності чеснота, поставлена перед увагою), метта названа першим із засобів очищення серця в Йога-сутрах, перше в списку Таттвартхадхігама-сутри Умасваті вправ, корисних для душі, засіб очищення серця з палійських канонічних текстів повчань Сиддгартхи Гаутами Шак’ямуні, Будди, що приносить пунью (санскр. букв. - “заслугу“ релігійно-морального характеру) доброчесний акт, згідно з текстами буддійського палійського канону метта є й одним із важливих чинників, що ведуть до Пробудження. У буддійському посібнику з медитації та доброчесного життя “Вісуддхімаґґе“ (палі: “Шлях очищення“), написаному великим буддійським учителем Буддгагхошею у V ст. н. е., метта визначається таким чином: “Подібно до того, як я бажаю собі благополуччя і люблю себе, так само йде справа і з іншими, тому нехай і вони будуть щасливі“. Медитація на цій якості (любляча доброта, метта) в буддизмі, на відміну від інших об’єктів медитації, не має протипоказань і рекомендується всім буддистам, як ченцям, так і мирянам, у будь-який час дня і ночі. Ба більше, Будда рекомендував цю медитацію на дружність до всіх живих істот як постійну практику: “Дружність до всього живого Повинно в собі ростити, почуття, Вільне від ворожнечі, недовіри, злості, Вгору, вниз, вшир, що не знає меж. І коли ти стоїш, сидиш або ходиш, І коли ти лежиш без сну - увесь час Зосереджено думай про це, Бо це - вищий стан у житті.“ (Сутта-ніпата, 138-143). ☸️ Метта у Вченні (Дхармі) Будди У палійському каноні буддизму метта (дружність до всіх істот або любляча доброта) звеличується такими словами: Які не є істоти живі - Сильні, слабкі - всі без залишку; Довгі, середні й короткі, Величезні, маленькі й великі, Ті, що видимі, і ті, що незримі, Ті, що живуть далеко, і ті, що близько, Ті, що вже народилися, і ті, що народяться,- Нехай усі істоти щасливими будуть! ☸️ Сутта про дружність (“Сутта - ніпата“, 133-143) Що має робити той, хто побачив благо, Тому, хто ступив на стежку спокою? Він має бути сильним, прямим і чесним, Стриманим у мовленні, негордим, лагідним, Завжди задоволеним і нестримним, Невимогливим, неметушливим, Розсудливим і спокійним, Нежадібним, що задовольняється небагатьом; І він не повинен робити такого, Що мудреці засудити могли б. Нехай будуть у радості та спокої, Нехай усі істоти щасливими будуть! Які не є істоти живі - Сильні, слабкі - всі без залишку; Довгі, середні й короткі, Величезні, маленькі й великі, Ті, що видимі, і ті, що незримі, Ті, що живуть далеко, і ті, що близько, Ті, що вже народилися, і ті, що народяться,- Нехай усі істоти щасливими будуть! І нехай один не принижує іншого, Нехай ніхто нікого анітрохи не зневажає! У гніві або відчуваючи нерасположенье Нехай не забажає один іншому нещастя! І, як мати, не шкодуючи власного життя, Піклується про свого єдиного сина, Так до всіх живих істот має Виховувати в собі безмірне почуття. Дружність до всього живого Повинно в собі ростити, почуття, Вільне від ворожнечі, недовіри, злості, Вгору, вниз, вшир, що не знає меж. І коли ти стоїш, сидиш або ходиш, І коли ти лежиш без сну - весь час Зосереджено думай про це, Бо це - найвищий стан у житті. А хто не піддався поглядам помилковим, Хто доброчесний і наділений знанням, Хто придушив у собі прагнення до насолод, Той звільнився від нових народжень. 00:00 — Вступ 04:57 — Медитація Текст узято з книги “Любляч
Hide player controls
Hide resume playing