Guest
В’ячеслав Кравчук. Полковник Збройних Сил України, командир окремого батальйону. 15 травня ти загинув за Україну… Вчора з тобою попрощалися у твоєму рідному селі на Хмельниччині. У селі, де і я колись із тобою побував під час останньої нашої курсантської відпуски. Ми познайомилися у 1983-му і чотири роки поспіль навчалися у військовому училищі. Ти вже тоді мав на однострої дві нагрудні нашивки за поранення. Поранення, що отримав у Афганістані. Одне із них ти дістав, підірвавшись на міні, коли кермував своїм бензовозом. На відео, що я вчора змонтував з архівного аматорського матеріалу – ти молодий, сповнений оптимізму, надії на майбутнє. Втім, у цьому майбутньому на тебе чекало чимало випробувань: після афганської - карабаська, придністровська й російсько-українська війна… Твоя остання війна. Царства Небесного, Славко!
