Добридень, друзі! У кого свята, а у кого клепка з’їхала й без свят. Чи то мозок у відпустку поїхав, чи то чимдуж чкурнув від своєї господині. Трохи вільного часу випало, то вирішила подивитися про що люди пишуть окрім п’ємо, гуляємо та від свавілля влади бісимося. А тут і влада ні до чого, коли придурки серед своїх односельців ходять. У одному з сел жіночка на олівець взяла усіх чоловіків, хто вони, де живуть та чим займаються, та поїхала й здала їх у комісаріат. Бо як таке може бути, що в неї чоловік та дитина воюють, а тут поруч з нею живі ходять селом. Чоловік, що розповів про цей випадок, вважає, що таких доносів буде чим далі більше і від мобілізації ніхто не сховається... І не пустив же їй ніхто петуха, надто балакучій та уважній... Гидко на душі. У самої горе, то вирішила в усі родини горя завдати. А видко вважає, що за діло її рідні воюють. А як на мене, то клепка в неї не варить. Живе образою на увесь світ, а хіба не в ній самій провина, що живе з каменюкою за пазухою. Пробачте, що вилила своє обурення отак. Та що вдієш, коли у житті доводиться більше мовчати аніж говорити. Бережіть себе, друзі, та будьте більш обачливішими серед людей, бо звіріють та втрачають людяність. Источник: Воліємо жити UA
Hide player controls
Hide resume playing