Потюк Соломія - Пробач за сльози, що пекучими були.

Тебе нема, у снах нема І день за два в журбі минає, Коли тебе у снах нема Я прокидаючись згораю. Мовчить у промені струна, Душа не споминах не грає, Я залишаючись одна Без тебе долю не признаю. Приспів: Пробач за сльози, що пекучими були, Коли за чварами нас доля обминала, Пробач за весни, що для тебе не цвіли І не карай за те, що боляче кохала, Веди мене через життя, як через храм, Де пам’ять молодість закоханим вертає Не знаю хто, але так праведно сказав: “Любов останньою ніколи не буває“.