Воїн, який зі зброєю в руках виборював незалежну Українську державу, визначний діяч епохи УНР, інженер-лісівник з екологічним мисленням, вождь Організації українських націоналістів, наступник і родич Євгена Коновальця, політв’язень нацистського режиму, друг великих герцогів Люксембургу, соборник, державник – усе це про Андрія Мельника. Так склалося, що навіть після здобуття омріяної полковником Мельником державності Україна не вшановує його пам’ять. Він захищав Київ від більшовицької навали – а в столиці досі немає не те що пам’ятника, а навіть вулиці імені Андрія Мельника. І хоча Верховна Рада ухвалювала постанову про його відзначення на державному рівні, 130-річчя Мельника минуло майже непомітно. Певну роль у цьому відіграв карантин. Проте навряд чи визначальну. “Зі зміною влади політика національної пам’яті в Україні фактично відсутня. Такі постаті, як Мельник, Бандера, Шухевич, Стецько, інші націоналісти для влади є контраверсійними, які не сприяють об’єднанню. Тому вони опинилися фактично поза уваг
Hide player controls
Hide resume playing