Ти народився під вибухи грому В час коли небо палало вогнем. Ти вісник бурі, ти вітер погрому, Ти напував нас цілющим дощем. Ми помирали від голоду й спраги, Ти дав нам їжу й духовне тепло. Танула крига під рифи гітари, Пульс твого серця посіяв зерно. Приспів: Ну ж бо, давай, сколихнемо цей світ! В душах розкришимо звуком граніт. Ніч поведе нас у вічність зірок І смерті не буде вже, буде лиш - Rock!\m/ Ти перетворюєш слово в залізо, Голод і холод в мотив боротьби. В м'ясо кривавляться збиті коліна В ти
Hide player controls
Hide resume playing