Guest
Чому ти так вірила, вірила Коли ти зі Львова до Києва Про щастя так мріяла На пальчиках бігала за ним І знову так вірила, вірила Коли ти зі Львова до Києва Під грозами й зливами Тебе потяг віз туди, де Наче метро тільки лінія довше Останній вагон наздогнала його вже Самотнє купе і на ніч постіль Відсутній звʼязок І на сон вже часу досить Тихо тихо так тихше тихше Наче дощ за вікнами 3нову пише про вас Це останній раз Вірші вірші ти рукою боляче В душі твоїй Та тільки він його не читав І тебе питав Чому ти так вірила, вірила Коли ти зі Львова до Києва Про щастя так мріяла На пальчиках бігала за ним І знову так вірила, вірила Коли ти зі Львова до Києва Під грозами й зливами Тебе потяг віз туди, де Місто людей Одинокі трамваї Там хтось кожен день Своє щастя шукає Милі на сотні 3 того ж вокзалу Та не знайшла Те що довго так чекала Тихо тихо так тихше тихше Наче дощ за вікнами 3нову пише про вас Це останній раз Вірші вірші ти рукою боляче В душі твоїй Та тільки він його не читав І тебе питав Чому ти так вірила, вірила Коли ти зі Львова до Києва Про щастя так мріяла На пальчиках бігала за ним І знову так вірила, вірила Коли ти зі Львова до Києва Під грозами й зливами Тебе потяг віз туди, де
