Guest
Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі. Задонатити: (5375411206531928) Зміст: 00:00 - “Не треба багато розуму, щоби плакати на могилах“ 01:32 - Як тихо ви пішли 02:45 - Передпекло для сміливих 04:55 - Земля Афродіти 07:08 - Надто червона пляма Підпишіться на канал: Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут‒Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити». ❤️Станьте СПОНСОРОМ нашого каналу (це - $ на місяць) і ДОПОМОЖІТЬ нам створювати ЯКІСНИЙ 🇺🇦 УКРАЇНСЬКИЙ контент, підтримайте УКРАЇНСЬКУ культуру: Ярина Чорногуз народилася 18 травня 1995 року в місті Києві. Закінчила факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2019, магістр). У 2010-х роках була активісткою Громадянського руху «Відсіч». Учасниця Революції гідності. Координаторка ініціативи «Переходь на українську», співорганізаторка проєкту «Мовомарафон-25», організаторка акції «Весна на граніті». Служила парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри». У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій як бойовий медик і розвідниця. Виховує дочку Орисю. Наш Telegram Наш Фейсбук: Українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, морський піхотинець, військовий медик, розвідниця Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Онучка українського письменника Олега Чорногуза. Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020), яка присвячена близькій людині, коханому Миколі Сорочуку «Красному», який загинув 22 січня 2020 року на передовій від кулі снайпера. Наша сторінка на PATREON: Зайдіть, 🙏, Підпишіться на нас! Ярина Чорногуз видала збірку поезій прямо з передової. Збірка поезій має назву [dasein: оборона присутності], де квадратні дужки – важлива частина назви. Ця книжка про те, як війна створює нову мову, змушує досліджувати топографію навпомацки та народжує бажання загинути першим. Як написав у передмові до збірки поезій розвідниці Ярини Чорногуз український філософ Вахтанґ Кебуладзе: “коли одною з військових виявляється поетка, оборона присутності набуває нового виміру“. Ярина веде діалог з Мартином Гайдеґером. Недарма в назві збірки є важливе його поняття, що вплинуло чи не на всю європейську філософію – “dasain“. Солдатка ЗСУ ніби говорить німецькому мислителю: дивись, я ось тут в самому серці твоєї екзистенції, твого хваленого “тут-буття“, ось тут поза усіма категоріями і поняттями. Тут є я, суб’єкт, і не лише моя думка уможливлює цю екзистенцію. Твоє “об’єктивне тут-буття“ не існує без моєї зброї і моєї оборони: “Поезія перестала бути справжньою, якщо не кровоточить“ з вірша [непокараність]. І там же: “Мова втратила риму і нині полює на сенси“. Якщо вірити філософу Гайдеґеру, мова є домівкою буття. Але на війні, якщо вірити солдатці Чорногуз, домівка буття порожня, бо мова – німа. Тож, навіть і Бог промовляє до нас “німою“ мовою – смертями. І нам доводиться відповідати йому мовою мовчання, тобто мовою заліза і крові. У травні 2022 року морську піхотинку Ярину Чорногуз було нагороджено державною медаллю «За врятоване життя». У випадку Ярини варто використовувати множинну форму – «За врятовані життя». «Це успішні евакуації, де вдалося швидко вивезти поранених, вони залишилися живі й без додаткової шкоди здоровʼю», – каже вона. Берет морпіха Ярина отримала навесні 2021-го, до цього служила за контрактом і була волонтеркоюбатальйону «Госпітальєри». Брала участь у боях за Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Попасну та Бахмут. Використано світлини з Fb-сторінки Ярини Чорногуз. Книжковий Арсенал 2023. Поетичні читання «Війна говорить жіночими голосами», у партнерстві з Радіо Культура. Камера - Анастасія Мітькова. #ЯринаЧорногуз #жінкизсу #жінкивармії #поезія #БойовийМедик #YarynaChornohuz #поезіяукраїнською #вірші #КнижковийАрсенал #віршіВійни #Yara
