Guest
Часом думаю, що ми з тобою не такі вже і чужі, Ти дзвонила серед ночі сказати що на межі, Можеш впасти зірватись так близько до дна Так легко зламатись, коли ти одна Хотіла почути від мене ті самі слова Що я вже у таксі І скоро зіжметься рука у руці Чому ж тоді сльози на твоїй щоці Бо наша любов вже давно померла Її весна дощами стерла 3алила всі сліди, Що так хотіли зберегти Бо наша любов вже давно під землею Не варто плакати за нею Їй вистачить води, щоб квіти розцвіли Часом згадую проведені останні разом вихідні, Якби знав, що це кінець, то я б іншому себе повів, У чому причина не знаєш сама Але у помилки висока ціна Ти більш не почуєш від мене ті самі слова Коли були в таксі Для чого трималась рука в руці Чому ж тоді сльози на твоїй щоці Бо наша любов вже давно померла Її весна дощами стерла 3алила всі сліди, Що так хотіли зберегти Бо наша любов вже давно під землею Не варто плакати за нею Їй вистачить води, щоб квіти розцвіли Бо наша любов вже давно померла Її весна дощами стерла 3алила всі сліди, Що так хотіли зберегти Бо наша любов вже давно під землею Не варто плакати за нею Їй вистачить води, щоб квіти розцвіли
