Частково звір, частково надприродна істота – Наафірі рве своїх ворогів на шматки гострими, як леза, зубами. Темна магія Даркінів у ній поєднується з кровожерним інстинктом хижака. Вона впевнено впольовує свою здобич, адже одного її виття достатньо, аби зібрати зграю на своєму боці. Поневолений у склепі, під пісками Шуріми, томиться одинокий клинок... Даркін Наафірі, сповнена мрії та жалю, про те, як вона могла вести своїх братів і сестер. Якби ж вона тільки не була поневолена у цій зброї. Коли одного дня дослідник відкрив гробницю, Наафірі привернула увагу зграї Дюнних Гончих, котрі поглинули дослідника і клинок. Наафірі прокинулася прив'язаною не до людського носія, а до зграї. Гнів Наафірі не тривав довго. Бо ж вона розуміла, що там, де інші, самотні Даркіни, програли, вона отримає значну перевагу завдяки єдності зграї. Тепер Наафірі шукає інших Даркінів, щоб навчити їх однієї простої істини: перемогу здобути можна лише об'єднавшись. Спільно з @Sandigo_Studio, ділимось з в
Hide player controls
Hide resume playing