Guest
Велика Білозірка - село, що розташоване у мальовничих степах Запорізької області. Територія, на якій розташоване сучасне село, була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки. Понад Білозерською балкою тягнуться кургани — частина з яких розкопана. Тут виявлені поховання доби бронзи (III — І тисячо- до н. є.). В курганах, відомих під назвами Цимбалка, Велика цимбалка, Мала цимбалка, Орел (курган), Чмирева могила виявлені багаті скіфські поховання з золотими прикрасами (V—III,) VIII—VII ст. ст. до н. е.). У Чмиревій могилі, в окремій камері, знайдено також поховання коней. Тривалий час у придніпровському степу через спустошливі набіги кочівників-татар постійних поселень не було, за винятком зрідка розкиданих зимівників запорізьких козаків. Після приєднання у 1783 р. Криму та північної Таврії до Росії в цій місцевості почали виникати поселення. Саме на цей час і припадає заснування Великої Білозерки переселеними сюди державними селянами з Полтавської та Чернігівської губерній, які побудували тут 30 землянок уздовж річки Білозерки. Поселення дістало назву за найменуванням річки. У 1804 році сюди прибула нова група поселенців із Загрудної та інших слобід Зіньківського повіту Полтавської губернії. Село зростало й далі за рахунок нових груп переселенців. У 1845 році тут утворилася сільська громада. На початку 70-х років XIX ст. у Великій Білозерці налічувалося 900 дворів, проживало 7513 чоловік. Станом на 1886 рік в селі, центрі Велико-Білозерської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 10116 осіб, налічувалось 1439 дворів, існували 3 православні церкви, 2 школи, 14 лавок, 3 бондарні, 2 колесні, відбувалось 2 ярмарки на рік: 17 березня та 20 вересня, базар. У 80-х роках XIX ст. Велика Білозерка вже була одним із трьох сіл у Мелітопольському повіті, які славилися садами та городами, що займали тут понад 1000 десятин землі. Й понині родючі українські землі, славні чорноземи дають багаті врожаї місцевим фермерам та господарям. У Великій Білозерці збереглися споруди, що мають архітектурну цінність. Передусім, це Свято-Покровська церква (1886) та будівля церковно-парафіяльної школи (1891). Також збереглися 3 корпуси земської лікарні (1913—1914), що використовуються й донині за призначенням. Великобілозерська сільська рада розташована у будинку волосного правління (поч. 1900-х), а пошта -у будівлі колишньої трудової школи (1913—1914). До цінних археологічних пам'яток належить курганний могильник «Цимбалова могила». Збереження історичних та культурних цінностей завжди було і буде для великобілозерчан нагальною потребою. До вашої уваги відео зі святкування 90-то річного ювілею мешканки села - Марії Петрівни Щербини.
