Коли вперше зморшки торкнуться лиця недоречними вже будуть підбори. А ти зможеш тоді ще сказати “моя“? Хотітимеш звернути ще гори? Не ховати мене між старих фотографій. Любити ще більше,ніж кохав молоду. Не писати завчасно мені епітафій. Й з часом все більше стишати ходу... Я б молилась залишитись такою ж. Як буду в своїх двадцять три. Але всі ми,що мають подоби людської літами стікаємо швидше ріки. І коли зсивіє волосся каштану, і зморшки вже впевнено торкнуться лиця. Змусь повірити,що тоді саме ту ти з
Hide player controls
Hide resume playing