Памʼятаєте всю наші біль і розпач, коли російська ракета вдарила по корпусу «Охматдит»? Здається слово «нелюди» заграло новими фарбами. Це було як ніж по серцю, бо боліло за дітей, за беззахисних маленьких людей, які і без того хворіли. Сьогодні моє серце теж обливається кров’ю. І цього разу жоден російський постріл тут ні до чого. Ніж у серце занурюють свої. Побої, приниження, цькування, захоплення храмів, виселення сімей з дому, позбавлення комунальних послуг — через релігійні переконання. Ми вже таке бачили. Тепер озвіріння й агресія до моєї Церкви й наших священників вийшло на новий рівень. У селі на Поділлі родині священника УПЦ отруїли воду у криниці. І обрізали світло. Бо “московський піп“. Мова йде про багатодітну сімʼю о. Олега і матінки Ольги Царуків. Моїх однофамільців з села Митинці Красилівської територіальної громади Хмельницької області. Їм і їх чотирьом дітям, українцям в українському селі на підконтрольний території труять воду чи погрожують отру
Hide player controls
Hide resume playing