Сім років і дев’ять місяців пролежало в землі тіло преподобного Іова після його поховання. Над його могилою люди бачили іноді світло. І ось одного разу спочилий святий Ігумен явився в «сонному видінні» тодішньому Київському митрополиту Діонісію Балабану з такими словами: «Сповіщаю твоєму преосвященству, що через тебе Бог хоче відкрити мої мощі». Треба сказати, що митрополит, як людина досить освічена, хоча і впізнав старця, але не поспішав негайно вірити і слідувати снам. Тоді Преподобний явився Діонісію знов і знов, а на третій раз уже додав, що за його невір’я він буде покараний, і тоді той зрозумів, що сни ці були з волі Божої. Мощі святого були знайдені «без усякого тління, як ніби тільки що поховані й сповненні надзвичайного благоухання». Тоді митрополит узяв нетлінні останки Преподобного і зі всіма почестями при великому зібранні народу переніс їх у нещодавно збудовану церкву Пресвятої Троїці. Було це 28 серпня (10 вересня за новим стилем) 1659 року. ПІДТРИМАЙТЕ НАШ КАНАЛ👇 &
Hide player controls
Hide resume playing