Герої не вмирають!

24те листопада 2015 року. Село Птича. Траса Київ-Чоп. Вантаж 200. Як несправедливо присвоїли справжнім захисникам Вітчизни таке некрасиве слово з такою не красивою цифрою. Андрій Білик, житель Львівської області, в свої 35 років віддав життя на ворожому «Фугасі» захищаючи спокій не лише своїх діток, а й усієї України! Розуміючи всю гіркоту втрати та розділяючи горе матері, прихожани Української Православної Церкви Київського Патріархату села Птича утворили живий коридор, таким чином віддаючи шану герою! Автомобіль рухався на диво повільно. Очікувалось прибуття воїна в село опівдні, проте, довелось чекати аж до шостої години вечора – машина технічно не могла розвивати швидкість вище 60 км/год. Героя зустрічали навколішки, кидаючи під колеса квіти. Коли прозвучали перші вигуки «Герої не вмирають!», село здригнулось від ридання! Селяни, що раніше навіть не здогадувались про існування такої людини, тепер близько прийняли до серця біду та проявили справжню людську чуйність!