Guest
Кожеш з нас в юності живе у пошуку. В пошуку ідеального себе в цьому брудному світі. Цікаво чому я з вами інший ніж з друзями? Та тому, що розкритись мені не дозволяють мої довбані комплекси. Бо хтось-колись мені сказав, що я задрот і я це прийняв. Тепер щодня я сам для себе задрот. І тільки зараз, коли це стадо розгромило мій дім я зрозумів це. Світ бляха працює по-іншому. Все обовязково буде навпаки. Те чого так хочемо, але боїмось буде втікати. А те, що не любимо і не боїмося буде ставати частиною нас самих. Все блін в нашій макітрі. Всі комплекси і страхи притягуємо ми самі. Тому зупиніться на хвилинку. Завмріть. І, видихніть. Будьте тими, ким ви є для себе самого. Ми хочемо ідеальних друзів, які будуть підлаштовані під нас, хочемо розуміння батьків. Але чи хоча б раз ми намагались по-справжньому зрозуміти їх. Отож бо. Я так і думав. Тому прийміть та полюбіть цей світ таким яким він є, а інакше він виплюне нас як жуйку на асфальт, а зверху ще проїде вантажівка
