“Більшовики були вимушені рахуватися з Україною через зовнішні обставини: відбулося міжнародне визнання України, і більшовицька росія теж визнала Україну, та сіла за стіл переговорів. Українська делегація говорила українською, а російська - російською, користувалися послугами перекладача, це був 1918 рік. На жаль, червоні придушили спроби звільнення України... Щоб залучити населення на свій бік більшовиками проводилася політика коренізації. Багато представників інтелігенції сприймали червоних з недовірою, але й були ті, що повірили в гасла інтернаціонального розвитку, в відмову від імперськості та підтримали політику українізації... Видавалися українські газети, відкривалися освітні заклади з українською мовою навчання. Навіть в Курській, Воронєжській областях та на Кубані. А в Курську був україномовний педагогічний технікум, який готував вчителів... Коли ж КПРС відчула силу, поборола внутрішніх ворогів, був проголошений курс на індустріалізацію, колективізацію, та іграшки з НЕПом та коренізацією радянській владі стали вже не потрібні. Так було доведено, що більшовикам довіряти не можна... Микола Хвильовий був найпершим українським євроінтегратором, бо його гасло “геть від Москви“ мало продовження: “даєш Європу“... У Грушевського були достатньо ліві погляди, багато помилок мала УНР за часів його головування, соціалісти мали ілюзії щодо Московії, йшлося про автономію в рамках демократичної Росії, але Росія і демократія - понятя несумісні за визначенням... Були знищені навіть потенційні носії українства, мова визнавалася, але виключно в межах, дозволених центральною владою... Головний удар був спрямований на гуманітаріїв, але потрапляли й представники технічних наук. Всі знаємо про вихідця з Житомирщини Сергія Корольова, який вижив в таборі, в так званий “шарашці“. Його били, але не вбили - бо приносив радянській владі певну користь. А яка користь від письменника, навіть якщо не пише нічого антирадянського? Є класичним приклад Володимира Сосюри, який отримав сталинську премію за вірш “Любіть Україну“, а потім за цей самий вірш був репресований... Згадаймо Петра Шелеста, класика партноменклатури, якого звільнили, бо під його прізвищем вийшла книжка «Україна наша радянська». Що крамольного? У Москві вбачали, що занадто багато уваги приділяється українському чиннику... В російській культурі є багато прикладів, які надихають рашистів здійснювати злочини.. Росія та імперія - споріднені речі. Російська культура відзеркалює сутність існування держави: де головне - розширюватися, завойовувати. Завдання культури - виправдовувати це“, - говорить доктор історичних наук, професор Ігор Тодоров. 00:00 - вступ 02:42 - як так сталося, що на початку 20 ст. українці повірили більшовикам 14:58 - 10 років шляху від “любові“ до української інтелігенції – до її знищення 20:12 - про трагедію М. Хвильового, гасло “геть від Москви“ та хвилю самогубств 24:30 - про роль М. Грушевського в становленні нашої державності та таємницю смерті 34:24 - про фейкову справу «Спілки визволення України» та сталінський терор 42:37 - про Сандармох та фізичне знищення носіїв українства 50:16 - про Сергія Корольова, Володимира Сосюру та Петра Шелеста 55:45 - про В. Стуса та знищення українських діячів культури вже після Сталіна 01:00:12 - а чи є кенселинг російської культури? про Папу Римського та Крюгера німецького 01:06:50 - чому треба скасовувати російську культуру, та яка від неї шкода світу 01:15:34 - чи варто відмовлятися від Булгакова, Гоголя, та ін. геніїв, що мали імперсько-промосковські переконання? Допомогти цьому каналу: -------------------- 💳 Монобанк 4441 1144 2982 7650 (Володимир С.). -------------------- Patreon: #розстріляне_українське_відродження #ігор_тодоров #володимирсосюра #миколахвильовий #михайлогрушевський #отменароссийскойкультуры #розпадросії
Hide player controls
Hide resume playing