Guest
Маленьке вовченя скучило за своїм другом Капітошкою. Воно ходило по кімнаті і наспівувало пісеньку: “Прилітай, Капітошко, і зіграй мені на губній гармошці.“ А дощу все не було. Тут ворона принесла йому телеграму від Капітошки: “Скоро буду, зустрічай“. Зраділо вовченя такій звістці! У цей час із далекого лісу прийшла провідати племінника тітка вовчиця - подивитися чи став він справжнім злим вовком. Запитує його, мовляв як живеш, що жуєш. А вовченя у відповідь: “П’ю парне молоко, на зиму сушу грибочки. А звірята в лісі хороші і я їх не ображаю.“ Розлютилася вовчиця на таку поведінку племінника і вирішила зайнятися його вихованням, щоб зробити з нього справжнього вовка. Але вовченя ніяк не хотіло перевиховуватися. І тут до нього у віконце постукав Капітошка. Вовченя впустив друга додому і вони почали гратися і пустувати. Вовчиця зовсім сатаніла і стала ганятися за спритною крапелькою - то в клітку його посадить, то з рогатки в нього пальне. А Капітошка хоч би що! Ганяючись за за ним вовчиця догодила ногою в капк
