Guest
Це було неймовірне літо... Купатись, коли інші кутаються в одяг. Лежати на теплому піску, коли навколо дме вітер і насувається буря. Сміятись зливі та зустрічному вітру, бо він створює хвилі та родео. Бути щасливим тут і зараз, не зважаючи ні на що. Ось інсайт, який почерпнув з цьогорічного походу по Десні. Хтось вчиться танцювати під дощем, а хтось чекає від життя погоди і просто мокне. Епічною фразою цього походу стало: “добре що я тут не перший раз, інакше він був би останнім“.
