Guest
КАРПЕНСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ Колись у Дейманівці центр села був ближче до Удаю. Українські хати-мазанки з господарськими спорудами стояли аж до води. Біля удайського скупчення поселень бідняків та середняків було й обійстя пана Тищенка, а ще: земська школа, торгова лавка, височіла сільська дерев’яна церква. На певній відстані один від одного, вздовж берегової зони Удаю, було чимало колодязів. Місцеві жителі дуже цінували їх, бо вода в криницях завжди була чистою, смачною, прохолодною. Та й викопані вони були не аби де, а там, де били потужні джерела. Карпенський колодязь!.. Так називали дейманівчани криницю, що біля Плеса, на Удаї. Чи то викопали її колись Карпенці (а, можливо, прізвище було Карпенко, бо у Дейманівці прийнято по-сільському називати так: не Миленки, а Миленці; не Пономаренки, а Пономаренці; не Карпенки, а Карпенці і т.ін.) або жили поруч. Така вода добра була в колодязі, що люди з усього кутка брали. Зруб спочатку стояв дерев’яний, з допомогою «журавля» витягували воду. З часом люди стали
