Guest
Друзі, рада поділитися з вами своєю піснею “Вертепи“. Ця поезія була написана мною ще в студентські роки, але зараз, в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, я переосмислила її та адаптувала для музичного втілення. “Вертепи“ - це не просто пісня, а поетична подорож крізь час, що відображає незламність українського духу. У ній переплітаються образи минулого і сьогодення, створюючи міст від скіфських степів до сучасних українських міст. Ця пісня розповідає про вічну боротьбу нашого народу за свободу, про силу, що передається через покоління. Символ вертепу в пісні багатогранний: це і традиційний український ляльковий театр, і метафора нашої землі, і образ душі кожного українця. Попри всі випробування, наш “вертеп“ - наша сутність - залишається нескореним. Сьогодні, коли Україна знову бореться за свою незалежність, слова цієї пісні нагадують нам про нашу силу та коріння, яке неможливо знищити. Величезна подяка нейромережі SUNO за чудове музичне втілення моєї поезії. Це дозволило надати нового звучання моїй поезії. Дякую за увагу та сподіваюся, що ця пісня знайде відгук у ваших серцях. І пам'ятайте: “наше коріння - вічне“! Поезія: Арна Логард Альбом “Місто“ Музика та вокал: Відео створено в нейронній мережі LTX studio Відеомонтаж: Clipchamp // Всі тексти пісень можна придбати / Написання текстів на замовлення / Створення концепції музичного альбому / Створення демо-версій пісень у SUNO Вертепи [Start] [Short Instrumental Intro] [Verse 1]: Сурмить як дихає, тремтить-бринить губою,– Летить пракíнь грозо́ю срібним лугом. І обійнявши сильною рукою, Ти богом був йому і вірним другом. [amplified sound] І лет цей переніс думки в минуле. Пригадував хатини серед степу, Й як радість в оплесках тонула, Коли ти будував свої вертепи. [Lyrical Chorus]: Сурми, сурми, співай, співай (співааай) Як маєш крила - то злітай (злітааай) Як маєш меч - бий до загину, Допоки ворог твій не згине. [amplified sound] Сурми, сурми, співай, співай (співааай) Як маєш крила - то злітай (злітааай) Як маєш меч - бий до загину, Допоки ворог твій не згине. [Verse 2]: І сиві люди попри небезпеку, Враз скинули до ніг твоїх всю зброю, Забули війни чорні та запеклі, Бо ти зробив, що бій змінився грою. [amplified sound] І захиталися, танцюючи у колі, Берéзові божки зеленоокі... Та час писав уперто нові ролі,– І цар чужий прийшов - і згинув спокій. [Lyrical Chorus]: Сурми, сурми, співай, співай (співааай) Як маєш крила - то злітай (злітааай) Як маєш меч - бий до загину, Допоки ворог твій не згине. [amplified sound] Сурми, сурми, співай, співай (співааай) Як маєш крила - то злітай (злітааай) Як маєш меч - бий до загину, Допоки ворог твій не згине. [Instrumental break] [Verse 3]: Він рій свічок порозкидав у лузі, І сотні доль погасли, мов свічки, Лиш ти кричав у дикім горі й тузі, Бо відчував, війна ця - назавжди. [amplified sound] А цар сміявся й поглядом–стрілою Проймав усіх і руйнував хáти, Й священне дерево, сотворене тобою, Й твоїх божків, і бога у тобі... [Lyrical Chorus]: Сурми, сурми, співай, співай (співааай) Як маєш крила - то злітай (злітааай) Як маєш меч - бий до загину, Допоки ворог твій не згине. [amplified sound] Сурми, сурми, співай, співай (співааай) Як маєш крила - то злітай (злітааай) Як маєш меч - бий до загину, Допоки ворог твій не згине. [Verse 4]: Сурмить як дихає, тремтить-бринить губою,– Стоїть пракíнь, пасеться серед степу, Де скіфський дід, зневірений собою, Все плаче за підпаленим вертепом. [Instrumental break] [Lyrical Chorus] Сурми, сурми, співай, співай (співааай) Як маєш крила - то злітай (злітааай) Як маєш меч - бий до загину, Допоки ворог твій не згине. [amplified sound] Сурми, сурми, співай, співай (співааай) Як маєш крила - то злітай (злітааай) Як маєш меч - бий до загину, Допоки ворог твій не згине. [Outro:] Вертеп за вертепом, життя за життям, Це танок сансари одвічний. Та воля не згасне у лютім вогні, Бо наше коріння - вічне. [Instrumental break] [Fade out]
